Петрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів -
дошкільний навчальний заклад
Селидівської міської ради Донецької області
9 лайфхаків, як мотивувати дитину робити домашку
«МРІЮ СТАТИ МАМИНИМ ТЕЛЕФОНОМ» (ТВІР ШКОЛЯРА)
«Моя найзаповітніша мрія – бути телефоном батьків. Мої мама і тато дуже люблять телефони, це їх улюблені пристрої, вони так багато часу проводять з ними, я бачу, як вони діляться з телефоном всім. Спілкування зі мною не приносить їм такого задоволення, вони годинами можуть не помічати мене.
Коли я прошу тата пограти зі мною в якусь гру, він говорить, що тільки не сьогодні, тому що був важкий день і він дуже втомився. Але я бачу, як він бере в руки свій телефон і вся втома проходить, він може так просидіти годинами.
Коли мама зайнята своїми справами, але вона знає, що я вже більше години чекаю, коли вона приділить мені трохи часу і раптом лунає дзвінок по телефону, вона забуває про мене. І не перерве розмову навіть якщо я заплачу. Мої батьки читають, грають в ігри, вони дбають і дуже дорожать своїми телефонами.
Всі мої прохання побути разом вони не помічають, тому що там в телефоні є важливіші речі ніж я. Коли прошу маму поговорити зі мною, тому що хочу сказати їй щось важливе, вона завжди каже, що трохи пізніше, тому що зараз дуже зайнята, а в руках у неї телефон. Тому я хочу стати телефоном і завжди бути поруч зі своїми улюбленими батьками».
ДивенСвіт
«Вступ-2021 для абітурієнтів зі Сходу України» (40 секунд):
https://drive.google.com/file/d/1jv5zdmcuDMnrmOauYcmWJr32s5aQZgdx/view?usp=sharing
«Вступ-2021 «Успішна історія Андрія з Донецька» (40 секунд):
https://drive.google.com/file/d/13IFhMLeimr5Ue6PbcUV4w8XZ5dtbsOEQ/view?usp=sharing
«Вступ-2021 «Успішна історія Карини з Луганська» (40 секунд):
https://drive.google.com/file/d/1DmocZvxEteJ8SYS-lV-ypfetbdiSglFq/view?usp=sharin
Пам’ятка про коронавірус
Коронавіруси (Coronaviridae) — велика родина респіраторних одноланцюгових РНК-вірусів, що включає на січень 2020 року 39 видів вірусів, об'єднаних у 2 підродини Letovirinae та Orthocoronavirinae (до яких належить і 2019-nCoV / SARS-CoV-2, який спричинив згідно з міжнародною медичною термінологією спалах коронавірусної хвороби - COVID-19, що почався в грудні 2019). Віруси цієї родини уражають людину, котів, птахів, собак, велику рогату худобу, свиней, кажанів, деяких диких хижих ссавців тощо. Вірусний геном завдовжки 26–32 kbp. Коронавіруси спричиняють захворювання різного ступеня тяжкості, від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому. Вперше вірус цієї родини був виділений у 1965 році у пацієнта з гострим ринітом. 1. Хто може заразитися цим вірусом? Люди, які живуть або подорожують в районах, де циркулює вірус COVID-19, можуть піддаватися ризику зараження. В даний час COVID-19 циркулює в Китаї, де знаходиться переважна більшість інфікованих людей. Захворілі з інших країн перебували серед людей, які нещодавно прибули з Китаю або жили чи працювали в тісному контакті з цими мандрівниками. Медичні працівники, які доглядають за хворими COVID-19, піддаються більш високому ризику та повинні захищатися за допомогою відповідних заходів профілактики і контролю інфекцій. 2. Хто має вищий ризик отримання важкої форми захворювання? Хоча вірус ще не до кінця вивчений, але на сьогодні відомо, що люди похилого віку, а також з хронічними захворюваннями більш схильні до ризику розвитку важких захворювань. 3. Як довго вірус живе на поверхнях? За попередньою інформацією, вірус може виживати на поверхнях лише протягом декількох годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей. 4. Чи можна заразитися вірусом COVID-19 від людини, у якої немає симптомів? Люди, інфіковані COVID-19, можуть бути переносниками хвороби до того, як проявляться симптоми. Однак, ґрунтуючись на наявних на цей час даних, саме люди, у яких уже є симптоми захворювання, є переважним джерелом поширення вірусу. 5. Чи існують на сьогодні специфічні методи лікування? На сьогоднішній день немає ліків, рекомендованих для профілактики або лікування нового коронавірусу. Вберегтися від вірусу можна, дотримуючись звичайних заходів обережності та правил гігієни: мийте руки з милом упродовж 20-ти секунд або користуйтесь антисептиком, вміст спирту в якому повинен бути не менше 60-80%; не торкатися очей, носа, рота брудними руками; не контактуйте з особами, у яких наявні симптоми застуди чи інших захворювань верхніх дихальних шляхів, триматись від них на відстані 1,5-2 метра; на певний час відмовитись від рукостискань і вітальних поцілунків; не подорожуйте до епіцентрів захворювання; у разі появи перших симптомів ГРВІ, високої температури - невідкладно зверніться до свого сімейного лікаря в телефонному режимі або викличте екстрену медичну допомогу; повідомте попередню історію подорожей, якщо такі були; закривайте ніс та рот при чханні серветкою, яку потім варто обов'язково викинути; уникайте контактів з хворими тваринами; не вживайте сиру або без належної термічної обробки їжу тваринного походження; стежте за рекомендаціями ВООЗ та інформуйте дітей про правила гігієни. І найголовніше – зберігайте спокій. Обов’язково дотримуйтеся рекомендацій з особистої гігієни та перебування у громадських місцях!
Булінг.Розбираємось разом.
Булінг (від анг. to bull – переслідувати) – небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
Булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:
1. Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
2. В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
3. Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я.
4. Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.
5. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
Дитині важко впоратися з булінгом самотужки. Поговоріть з нею!
 |  |
|---|---|
 |  |
 |
Іноді, у шаленому ритмі безлічі планів забувається про головне – канікули потрібні школярам не тільки для того, щоб відпочити, але й для відновлення здоров’я.
Нарешті, довгоочікувані канікули! Довгоочікувані не тільки для дітей, але й для батьків. Скільки ж всього треба встигнути за три місяці: пограти у всі заплановані компьютерні ігри, подивитись мультики та фільми, наїстись морозива та досхочу накупатись у річці, морі чи океані. А ще ж до бабусі треба. Та шкільні завдання на літо не забути б.
Як правильно розподілити «літній» час, все встигнути та не забути про здоров’я?
Як встигнути відновити імунітет дитини за три місяці?
Медичного поняття відновлення/укріплення і т.п. імунної системи немає. Імунна система – це настільки складна система, що до неї не можна застосувати такі поняття. Хіба що у метафоричному контексті.
Як треба відпочивати влітку, щоб у вересні дитина була повна сил і енергії, якої вистачить на наступний рік?
Літо, канікули – потрібні для зміни виду діяльності. Якщо під час освітнього процесу це було більше розумове навантаження, то зараз – фізичне. Потрібно зменшити нервове напруження, негативні емоції, стрес. Дозволити і стимулювати більше часу проводити на природі. Основні природні фактори (повітря, сонце, вода) – укріплююють організм і стимулюють захисні сили організму. Водночас пам’ятайте, що занадто, те може зашкодити. Треба уникати прямого сонячного проміння, обов’язково використовувати сонцезахисні креми та уникати інсоляції з 11 до 16 години.
Що можна порадити на час подорожі?
При зміні геолокаціі (подорожі) уникати перегріву. При далеких подорожах у клімат, що нехарактерний для нашої країни давати час адаптуватися (не напружуватися у перші дні), краще планувати тривале перебування в іншій країні чи місті, ніж короткочасне.
Як краще розпланувати час для виконування літнього завдання, щоб це не заважало відпочинку?
Звичайно повинне бути присутнє й інтелектуальне навантаження. Краще на початку канікул встановити правила: кількість годин, об’єм завдання або матеріалу. І потім від них не відступати.
Які продукти найбільш корисні влітку, а які можуть нашкодити?
Корисні сезонні продукти – свіжі. Усі продукти, які швидко псуються – треба вживати обачно. При відвідуванні екзотичних країн не зловживати невідомими для дитини продуктами. Не харчуватися у сумнівних закладах. Гігієна рук, чистота фруктів та овочів, а також свіжість продуктів – профілактика кишкових інфекцій. І не забувайте про воду. Організму потрібно багато води. Саме простої води.
Чи змінились стандарти сну? Скільки дитині шкільного віку потрібно часу на сон? О котрій бажано лягати?
Стандарти сну не змінюються. Дитина молодшого шкільного віку повинна спати мінімум 9 годин. Старшого – 8 годин. Краще лягати о 21:00-22:00 годині.
5 лютого – День безпечного Інтернету: проведи акцію #STOP_SEXтинг
В Україні 5 лютого проводитиметься масова акція, присвячена темі «Інтимні селфі в Інтернеті – жарт чи небезпечний ризик?».
5лютого відбудеться Всеукраїнська акція #STOP_SEXтинг до Дня безпечного Інтернету, який відзначається в 140 країнах світу, зокрема й в Україні.
У межах акції Міністерство освіти і науки разом із Уповноваженим Президента з прав дитини Миколою Кулебою закликали вчителів провести урок для учнів 7-11 класів на тему «Інтимні селфі в Інтернеті – жарт чи небезпечний ризик?». Батьки також можуть приєднатися до акції та поговорити з дітьми про різноманітні ризики, до яких призводить надсилання своїх інтимних фотографій. Адже, як відомо, те, що потрапляє до Інтернет-мережі, майже неможливо видалити.
Щороку в Україні зростає кількість дітей, які отримують широкий доступ до мережі Інтернет. Одночасно з цимзбільшується кількість злочинів сексуального характеру щодо дітей в онлайн-просторі – онлайн-грумінг та вимагання. Завдяки налагодженню довірливих стосунків з дитиною та використанню фейкових акаунтів в соціальних мережах, злочинці вимагають у дитини інтимні фотографії та шантажують її, погрожуючи розіслати фото знайомим, вимагають більш інтимні матеріали, гроші чи навіть приватні інтимні зустрічі.
"Наша мета – захистити дітей від сексуальних ризиків. Сьогодні ми не можемо їх сховати під ковпаком та ізолювати від шкідливої інформації. Однак ми маємо говорити із ними, розповідати про складні теми, будувати довіру. Окрім цього, дорослі також часто потребують більшої обізнаності, тому ми просимо усіх максимально поширити оприлюднену тематичну інформацію, "– наголосила Міністерка освіти і науки Лілія Гриневич.
Кібер-агресія
Інтернет надає нові можливості для ображання. Люди можуть розміщувати в Інтернеті плітки, фотографії або іншу особисту інформацію та відправляти зловмисні повідомлення, анонімно або під чужим ім'ям. SMS-повідомлення і телефони з камерами не лише відкривають нові можливості для розваг, а й надають можливості для зловживання. Якщо у школі дитину можуть образити зазвичай лише під час її перебування там, то через Інтернет образники можуть досягти своєї жертви в будь-який час. Коло людей, яких вони можуть ображати в онлайні, також більш широке. Якщо вашій дитині подобається спілкування в онлайні, слід заздалегідь обговорити з нею ці ризики і надати рекомендації щодо того, що має робити дитина, коли її будуть ображати.
Це важливо, оскільки:
-
Кібер-агресія зазвичай має місце за відсутності дорослих.
-
Діти часто вважають, що їхні батьки можуть лише погіршити все.
-
Анонімність та низький ризик бути спійманими спонукають людей робити те, що вони б не зробили за інших обставин (наприклад, казати речі, які б вони не сказали іншій людині віч-на-віч).
-
Кібер-агресія є технічно простою. Відправлення зловмисних повідомлень або розміщення зловмисного тексту для широкої аудиторії вимагає лише кілька клацань мишею.
Підказка
Навіть якщо ваша дитина не стикалася з образами в Інтернеті, поговоріть із нею про таке:
-
Не слід розповсюджувати свою контакту інформацію або приватні матеріали, наприклад фотографії, не зваживши ретельно наслідки цих дій. Онлайнова дружба може закінчитися, і коли це станеться, персональна інформація може бути відправлена небажаним людям.
-
Кожен має право на поважне ставлення до себе в Інтернеті.
-
Ви можете закрити чат, електронну пошту або комп'ютер в будь-який час, коли забажаєте.
-
Діти повинні розповідати батькам про негативний досвід.
Пам'ятайте
Інтернет є предметом таких самих норм і законів, як і все в реальному житті. Звинувачувати та ображати інших людей в онлайні не правильно. Це може розглядатися як дискредитація і спричинити покарання та відповідальність за завдану шкоду. Може статися, що відмінити дію, для якої знадобилося лише кілька клацань мишею, буде важко, і діти зазвичай не розуміють, наскільки серйозною може стати ситуація.
Пам'ятайте, що в більшості випадків анонімних користувачів можна відстежити. Однак поліція не вдаватиметься до жодних дій, якщо немає причин підозрювати злочин.
Якщо ваша дитина отримує зловмисні повідомлення електронною поштою або SMS:
-
Скажіть дитині, що вона не повинна відкривати такі повідомлення або інші повідомлення від незнайомої людини.
-
Не слід відповідати на такі повідомлення. Однак варто зберегти їх на випадок, якщо ситуацію необхідно буде розв'язувати з іншою людиною.
-
Якщо ви виявите, що відправник ходить до тієї самої школи, що й ваша дитина, зв'яжіться зі школою.
-
Якщо образи продовжуються, необхідно змінити адресу електронної пошти або номер телефону дитини.
Пам'ятайте:
-
Зловмисні повідомлення можна зберегти для подальших дій.
-
Можна скоригувати настройки програми електронної пошти, щоб вона направляла повідомлення від певного відправника до окремої папки. У такому випадку вашій дитині не потрібно буде їх читати.
-
Якщо ви знаєте адресу електронної пошти відправника, можете відправити копію зловмисного повідомлення постачальнику інтернет-послуг з проханням скасувати зазначену адресу електронної пошти.
-
Якщо ви не знаєте адреси відправника, попросіть вашого постачальника інтернет-послуг надати вам допомогу.
Якщо ви виявили в Інтернеті зловмисні тексти або фотографії, що стосуються вашої дитини:
-
Збережіть всі сторінки, де ви знайшли цей матеріал, для подальших дій.
-
Якщо на сайті або в його адресі зазначено, хто є постачальником послуг, зв'яжіться з ним.
-
Постачальник послуг може видалити текст і, можливо, розкрити автора.
-
Можете також попросити свого інтернет-оператора зв'язатися з адміністратором зазначеного сайту і вимагати видалення такого матеріалу.
-
Якщо образа особливо серйозна і складає собою злочин, зверніться до міліції.
Діти та маркетинг в Інтернеті
Інтернет надає рекламодавцям ефективний спосіб досягнення дітей і молоді, а тому багато товарів, які вони обожнюють, рекламуються в Інтернеті.
Спрямований на дітей маркетинг регулюється законодавством
Маркетинг, спрямований на дітей та молодь, оцінюється і регулюється більш суворо, ніж маркетинг, спрямований на дорослих, оскільки неповнолітні є більш піддатливими до впливу маркетингу. Закон України «Про рекламу» містить низку вимог щодо маркетингу, спрямованого на неповнолітніх.
Що ви можете зробити:
-
Використовуйте Інтернет разом із дитиною і навчайте її виявляти рекламу та оцінювати її цілі.
-
Повідомляйте організацію з питань захисту прав споживачів або постачальника інтернет-послуг про невідповідну рекламу.
Захистіть свою дитину від прямого маркетингу
Прямий маркетинг через електронну пошту або SMS дозволено лише за попередньої згоди людини, якій направляються рекламні повідомлення. Коли ваша дитина надає особисту інформацію, щоб взяти участь в інтернет-змаганні, вона може необережно дати згоду на прямий маркетинг.
Служби, за які треба платити та на яких можна здійснювати покупки в онлайні
Будь-які покупки, які робляться через Інтернет або мобільний телефон, мають здійснюватися дорослим чи бути ухвалені ним.
Підказки:
-
Погодьте з дитиною правила інтернет-шопінгу.
-
Попросіть свого оператора встановити на мобільному телефоні дитини необхідне блокування або ліміти витрат на розмови та SMS.
-
Створіть для себе і дітей сімейну адресу електронної пошти, яку вони можуть використовувати, якщо хочуть купити щось в онлайні.
Особиста інформація та фотографії дітей в Інтернеті
У нашій родині заведено, що один із батьків завжди перевіряє надійність інтернет-служби перед тим, як діти нададуть до неї будь-яку інформацію.
Зазвичай заповнювати інформаційний запит не потрібно, тому ми рекомендуємо нашим дітям надавати лише обов'язкову інформацію.
На багатьох веб-сайтах користувачів просять зареєструватися або в інший спосіб надати персональну інформацію для того, щоб отримати певну винагороду (наприклад, доступ до послуги, участь лотереї, безкоштовні продукти) або взяти участь у групі спілкування. Комерційні компанії можуть збирати контактну інформацію про дітей та молодь для маркетингових цілей, але перш ніж проводити маркетинг, вони повинні у законний спосіб отримати згоду.
Однак адміністратори веб-сайтів не завжди можуть забезпечити конфіденційність особистої інформації, навіть якщо ці дані захищено Законом про захист інформації. Навчіть дітей бути обережними, надаючи особисту інформацію.
Підказки
Визначте підходи та погодьте їх з дитиною
У більшості випадків корисно домовитися з дитиною щодо принципів надання особистої інформації через Інтернет. Якщо ви дозволяєте дитині надавати таку інформацію, то маєте знати про надійність сайтів, на які вона надана.
Перевірте політику конфіденційності
Радимо переконатися, що використовувана служба дотримується відповідної політики конфіденційності. Така політика має пояснювати, як використовуватиметься особиста інформація, а також визначати період та мету її використання.
Надавайте лише обов'язкову інформацію
Зазвичай немає потреби вводити нічого, крім невеликого обсягу обов'язкової інформації. Коли ви реєструєтеся на нову послугу, її постачальник, як правило, запитує, чи хочете ви отримувати повідомлення прямого маркетингу. Ви можете сказати «Ні» на початку, але якщо ви випадково дали свою згоду, то можете скасувати її, зв'язавшись із постачальником послуги. Рекомендується створити сімейну адресу електронної пошти, яку ви та ваші діти будуть використовувати у разі надання особистої інформації в онлайні.
Не зберігайте особисту інформацію в браузері
Не рекомендується зберігати особисту інформацію у веб-браузері та інших програмах, з'єднаних із Інтернетом.
Розміщення фотографій та особистої інформації про дітей
Розмістити в Інтернеті фотографії, зроблені телефоном із камерою або цифровим фотоапаратом, можна просто і швидко. Якщо ви опублікуєте знімок в Інтернеті, буде важко запобігти його розповсюдженню, зміні або використанню в різних контекстах. Копії фотографії можуть легко опинитися у декількох місцях, і їх буде дуже важко видалити повністю. Подумайте, перш ніж розміщувати особисту інформацію разом із своїм фото.
Розміщення чиєїсь фотографії або особистої інформації, наприклад, на веб-сайті школи вважається розкриттям особистої інформації, яке завжди вимагає згоди від особи, інформацію якої розміщують. Ті, хто надає особисту інформацію, мають право перевірити її та за необхідності скоригувати. Дітей слід попередити про недоцільність публікування особистої інформації на власних веб-сайтах та в онлайнових щоденниках (блогах).
Детальна інформація:
Використання особистої інформації регулюється:
-
Законом про охорону інформації
-
Нормами захисту конфіденційної інформації й електронних засобів зв'язку
Пам'ятайте:
Не потрібно надавати особисту інформацію, якщо ви не знаєте особу, яка її запитує, і мету, з якою ця інформація використовуватиметься.
15 порад для батьків, як вберегти малечу від опіків
Опіки є другою найбільш поширеною причиною травмування дітей у всьому світі. Щороку в Україні 12 тисяч малюків отримують опіки.
Більшість термічних опіків діти отримують на кухні, від гарячої води. Як же так трапилось, що найнебезпечнішим для наших дітей місцем виявилась кухня, а смертельну небезпеку несе вода.
Представники американсько-українського проекту «Проти опіків» розповіли, як уберегти своїх дітей.
Як убезпечитися від опіків на кухні:
-
не варто ставити посуд з гарячою рідиною на край столу;
-
не залишайте рушники звисати з плити;
-
переконайтеся, що шнури від електричних чайників та водонагрівачів не звисають;
-
не пийте і не їжте нічого гарячого, якщо дитина сидить у вас на колінах чи ви тримаєте її на руках;
-
необхідно готувати їжу на конфорках, які розташовані ближче до стіни, а ручки каструль повертати до середини плити;
-
використовуйте захисну решітку, бо вона блокує дитині дотик до гарячих каструль;
-
олію, що загорілася, накрийте зверху кришкою; не варто гасити водою – вона лише збільшить полум’я;
-
ретельно перемішуйте їжу та перевіряйте її перед годуванням дітей: може здаватися, що їжа тепла ззовні, але всередині вона може бути ще гарячою.
Як вберегтися від опіків у ванній:
-
не залишайте відкритим кран з гарячою водою;
-
водонагрівач заповнюйте водою не гарячішою за 48 градусів та сильно закрутіть кришкою;
-
не залишайте посуд з гарячою водою на підлозі, бо діти можуть легко в нього потрапити.
Якщо дитина все ж обпеклася:
-
заберіть її від джерела опіку;
-
зніміть з малюка увесь забруднений одяг (підгузки, взуття, сорочки);
-
охолодіть дитину за допомогою вологої тканини або холодної води: під струменем проточної води варто тримати обпечене місце не менше 15 хвилин, температура води повинна бути не менше 15 градусів тепла, інакше дитина може отримати ще й обмороження;
-
накладіть чисте і сухе покриття на місце опіку.
Булінг.Розбираємось разом.
Булінг (від анг. to bull – переслідувати) – небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
Булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:
1. Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
2. В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
3. Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я.
4. Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.
5. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
Дитині важко впоратися з булінгом самотужки. Поговоріть з нею!
| |
|---|---|
| |
|
Як створити в родині атмосферу емпатії
Ваша дитина плаче, спостерігаючи, як плачете ви? Вона охоче роздає гроші безхатченкам? Чи малюк не помічає нічиїх сліз або бідних людей навколо? У першому випадку, швидше за все, у нього присутня глибока вроджена здатність до співчуття, емпатії. У другому випадку цього потенціалу трохи не вистачає.
Емпатія – це основа людяності та ключ до будь-яких добрих стосунків, особистих і професійних. У деяких дітей вона розвинена більше, ніж у інших. Але не засмучуйтесь, емпатія – здатність розділяти почуття й емоції іншої людини, що допомагає краще розуміти мотиви її вчинків, – це те, чого, на думку експертів, можна й треба вчитись.
Однак основне визначення емпатії не каже про величезну глибину цього почуття, здатного привести до змін і сприяти створенню позитивних взаємин. Крім прийняття емоцій і точки зору іншої людини емпатія може стирати межі та спонукати до дії.
Чи може покоління дітей, вихованих в атмосфері співпереживання, змінити цей світ на краще? Уявімо собі на хвилинку, що світовою політикою керують емпатичні, співчутливі люди. Немає ні голоду, ні безхатченків, ні воєн. Уявімо собі школи, заповнені справжніми прихильниками емпатії – дітьми та вчителями. Немає місця булінгу й жорстокості. Не кажучи вже про те, що в сім'ях, які дотримуються принципів емпатії й чуйності, рідше виникають конфлікти...
Але як створити у своєму домі атмосферу емпатії? Щоб навчити емпатії, треба її проявляти! Стратегія виховання «Роби так, як я кажу, а не так, як я роблю» не допоможе домогтися успіху. Пам'ятайте: діти постійно спостерігають за вами й копіюють вас.
Далі подаються ідеї про те, як розвинути почуття емпатії вашої дитини й уникати звичок, які руйнують емпатичне мислення.
1. На власному прикладі показуйте турботу про тих, хто вас оточує
Проявляйте участь і турботу про людей за межами вашого кола, а також про членів своєї сім'ї, друзів і колег. У спекотний день запропонуйте листоноші склянку води. Заспівайте разом з вуличним музикою знайому вам пісню. Порозмовляйте з незнайомими людьми в черзі у продуктовому магазині або пропустіть уперед того, хто виглядає стомленим чи погано почувається.
Не засуджуйте інших людей, не ображайте, не обзивайте їх. Не будьте грубими й нетактовними. Не поширюйте пліток про сусідів, особливо тих, з якими ви періодично разом проводите дозвілля чи привітно вітаєтеся при зустрічі.
2. Демонструйте вміння слухати
Ось кілька рекомендацій про це:
-
Слухайте по-справжньому, зосереджено й активно.
-
Ваша мова тіла й вираз обличчя повинні підтверджувати те, що ви уважно слухаєте. Кивайте, співчутливо зітхайте, реагуйте мімікою і т. п.
-
Відповідайте на слова людей.
Не формулюйте відповідь, доки інша людина не завершить висловлювати запитання. Не переривайте її.
3. Будьте великодушними
Пам'ятайте: пробачення не пов'язане з іншою людиною. Воно полягає у ваших власних рішеннях і почуттях. Нехай дитина бачить, що ви вище дріб'язкових образ.
Не тримайте образи, не прагніть помсти, не проявляйте жорстокості чи злості, не карайте «мовчанням» рідних людей.
4. Кидайте виклик забобонам і стереотипам
Навчайте дітей бути неупередженими й вивчати будь-яке питання, виходячи з усіх можливих точок зору. Це означає, що ви теж повинні бути неупередженими. Подумайте над тим, яким є ваше коло друзів. Дуже важливо, щоб дитина міркувала про раси, забобони та стереотипи.
Не бійтесь розмовляти з дитиною про расу, нерівності та дискримінації. Якщо ви помічаєте прояв упередженості або помилкових стереотипів, не залишайте їх без уваги й ваших коментарів.
5. Допомагайте дітям учитись розуміти, висловлювати й контролювати свої почуття
Деякі почуття вашої дитини можуть перешкоджати розвитку її здатності співпереживати. Допомагайте дитині вчитись розпізнавати почуття інших людей під час читання книг, перегляду фільмів або телевізійних передач.
Не закривайте дитині рот такими фразами, як «Припини. Я не хочу це чути» або «Великі дівчатка не плачуть». Не применшуйте й не нехтуйте почуттями дитини. Не ігноруйте емоції, які їй важко висловити, а тим більше емоції, які вона намагається пригнічити.
6. Заохочуйте почуття відповідальності
Діти повинні брати участь у житті сім'ї. Проводьте сімейні зібрання, на яких вони зможуть ставити та обговорювати свої проблемні питання та висловлювати власну думку. Призначайте дітям домашні обов'язки й навчайте їх життєвих навичок. Нехай вони допомагають вам у громадській діяльності та волонтерській роботі.
Не перешкоджайте прагненню дітей допомагати іншим, навіть незнайомим людям, але при цьому навчайте їх здорового балансу між добротою й безпекою.
7. Залучайте дітей до занять літературою та мистецтвом
Оточіть вашу дитину книгами й музикою різних культур. Чим більше, тим краще! Картини, книги й музика дозволяють дітям пізнавати й опосередковано переживати досвід іншої людини, краще розуміти її внутрішній світ. Крім того, вони надають невичерпні теми для розмов.
Не перешкоджайте польоту фантазії та уяви вашої дитини.
ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ!
Як батькам будувати стосунки з учителями?
Результати досліджень показують, що одним з найважливіших факторів, що впливають на успішність дитини в школі, є залученість батьків у її освіту, зокрема формування здорових стосунків між батьками та вчителями. Як бути впевненим у тому, що дитина отримує якісну освіту, на яку вона заслуговує? Беріть участь у її шкільному житті та представляйте її інтереси!
Батьки знають свою дитину краще за всіх. Вони знають про її сильні та слабкі сторони, про її можливості й потенціал. Батьки – це перші вчителі своїх дітей і найкраща група підтримки.
Подбайте про свою дитину
Готуйте дитину до школи щодня. Переконайтеся, що дитина добре виспалась і поснідала перед тим, як вирушити до школи. Дитина не повинна спізнюватись.
Володійте інформацією про всі її події. Щодня питайте в дитини про кращі й гірші моменти, що сталися за час її перебування у школі.
Допоможіть дитині навчитися захищати себе. Підкажіть їй, як сказати вчителю, що вона не зрозуміла завдання, не встигла його записати або не розуміє, за що отримала таку оцінку.
Спілкуйтеся із представниками школи
Долучайтесь до шкільної діяльності. Запишіться в батьківський комітет або в яку-небудь іншу групу батьків, приходьте на день відкритих дверей і будь-які інші заходи, що влаштовуються школою.
Правильно ведіть документацію. Через вашу дитину вам будуть передавати важливі документи, наприклад, дозволи на екскурсії. Замість того щоб викинути всі ці листи, краще прочитайте їх та охайно складіть в окрему папку.
Познайомтеся з учителями, працівниками та адміністрацією школи вашої дитини. Складіть список людей, з якими вона буде щодня контактувати. Не соромтесь, познайомтеся з усіма на початку навчального року й не бійтеся ставити їм різні запитання.
Спілкуйтеся з учителем вашої дитини
Знайомство з учителем (або класним керівником) вашої дитини не тільки піде вам на користь, а й покращить шанси на її успішність.
Вибудовування стосунків між батьками та вчителями може бути складним і непростим процесом. Ось кілька порад, які допоможуть вам справитися з цим:
Налагодьте зв'язок з учителем вашої дитини в перший навчальний тиждень. Це дасть вам шанс познайомитись не в конфліктній ситуації.
Усе спілкування між батьками та вчителями повинно зосереджуватись на тому, що буде краще для вашої дитини. Від цього залежить її успішність у школі.
Батьки знають свою дитину краще, ніж учитель. Якщо ви розповісте про її характер, сильні сторони, інтереси, потреби та проблеми, тоді вчителю буде простіше знайти підхід до вашої дитини.
Взаємна відкритість є важливим аспектом спілкування між батьками та вчителями. Батьки повинні бути готовими розповідати про проблеми в родині, які можуть вплинути на спілкування дитини з її однокласниками та на сам процес навчання.
Визначтеся зі способами спілкування. Чи то за допомогою телефону, електронних листів, чи при особистих зустрічах, завжди виходьте на контакт з учителем для вирішення проблем.
Також ви можете відправити лист з подякою вчителю дитини. Як правило, батьки виходять на зв'язок з учителем лише тоді, коли є скарги або якась конфліктна ситуація. Дякуйте вчителям, надихайте їх, проявляючи свою підтримку.
Створіть міцні стосунки з учителем, просто допомагаючи із проблемами класу, – це чудовий спосіб підтримати педагога.
Ось кілька підказок для ефективного спілкування під час бесіди з учителем:
Визначте мету й тему вашої зустрічі з учителем, обговоріть з ним усі питання. Попередньо обговоривши всі питання, моменти, що цікавлять вас, ви не просто будете почувати себе більш підготовленими, це допоможе вчителю зрозуміти причину вашого бажання зустрітися з ним.
Заплануйте проведення зустрічі на час, зручний для вчителя. Це дасть йому можливість спланувати й підготувати всю необхідну інформацію.
Складіть план. Запишіть усі ваші запитання й певні аспекти. Запитання варто ставити чітко, ясно, тоді вчитель зможе дати вам чітку відповідь.
Будьте позитивно налаштовані під час розмови з учителем. Слідкуйте за своєю мовою, тоном, виразом обличчя й жестикуляцією – усе це відображає ваше ставлення до того, що відбувається. Ваше завдання – співпрацювати з учителем вашої дитини, щоб разом ви могли вирішити будь-які проблеми, що з'являються у вашого сина чи доньки.
Підсумовуйте кожний обговорений пункт. Так ви зможете уникнути будь-яких непорозумінь і досягнете згоди.
Переконайтеся, що ви правильно зрозуміли вчителя. Дуже часто вчителі використовують педагогічні терміни, яких батьки можуть не знати. Не бійтеся й попросіть пояснень. По закінченні бесіди переконайтеся, що вам зрозуміла вся отримана інформація.
Не затягуйте розмову. Вона не повинна тривати більше сорока хвилин. Якщо цього часу недостатньо, домовтеся ще про одну зустріч. Це дасть вам можливість обміркувати всю отриману інформацію.
Ось деякі запитання, які ви можете поставити вчителю під час бесіди
Ставити запитання – кращий спосіб орієнтуватись у тому, що відбувається з дитиною у школі. Ніколи не бійтеся ставити запитання або просити про якусь додаткову інформацію – ви маєте повне право знати всі навчально-поведінкові аспекти вашої дитини.
Якщо ваша дитина ходить у підготовчий або перший клас, тоді ці запитання можуть бути цілком доречними:
Чи знаходить моя дитина спільну мову з іншими дітьми?
Чи бере моя дитина участь у групових заняттях?
Як я можу допомогти дитині навчитися читати?
Чи можете Ви розповісти мені про програму навчання читати?
Якщо ваша дитина ходить у другий або третій клас, також можна поставити такі запитання:
Чи є в моєї дитини проблеми з якимись конкретними завданнями? Якщо так, то які, і як ми можемо їй допомогти?
Чи відчуває моя дитина якісь труднощі, які можуть їй перешкодити в подальшому навчанні?
Якщо ваша дитина ходить у четвертий клас або старше, ось приклади деяких важливих запитань для вчителя:
Як моя дитина справляється з основними завданнями?
Чи знаходить моя дитина спільну мову зі своїми однокласниками?
З чим моя дитина справляється легко? Що викликає труднощі?
Чи потребує моя дитина додаткових занять з якогось предмета?
Чи завжди моя дитина виконує домашні завдання?
Чи проходила моя дитина за останній рік контроль оволодіння знаннями, чи були перевірки рівня успішності, чи були які-небудь професійно-орієнтовані тести?
Чи помітили ви якісь зміни в навчанні? За останній рік знання дитини покращились чи погіршились?
Якщо є якісь проблеми
Якщо дитину ображають однокласники або знизилась її успішність, дуже важливо її підтримати.
Порозмовляйте зі своєю дитиною. Попросіть пояснити проблему з її точки зору й обов'язково підтримуйте її протягом усього часу, доки буде вирішуватися це питання.
Домовтеся про зустріч з учителем та обговоріть з ним усі проблемні моменти. За необхідності ви можете привести із собою когось для підтримки.
Налаштуйтесь на оптимістичний лад. Завжди пам'ятайте, що у вас й у вчителя є головне завдання – допомогти дитині.
Пам'ятайте, що ви справжній знавець своєї дитини, ви знаєте її краще, ніж усі інші.
Ставте запитання. Не бійтеся ставити запитання та просити про додаткову інформацію. Ви маєте повне право знати всі аспекти, що стосуються освіти вашої дитини.
Завдання всього суспільства полягає в тому, щоб виростити здорову, турботливу й відповідальну дитину. У школі таке суспільство представлено батьками, учителями та усіма працівниками школи, які розуміють, що їхнє головне завдання – працювати разом, підтримувати й направляти розвиток вашого сина чи доньки. Підтримуйте свою дитину. Налагоджені стосунки між батьками та вчителями є запорукою її успіху у школі.
Так, бути батьками – непросте завдання, але немає нічого складного в тому, щоби попросити допомоги. Не бійтеся звертатись по допомогу!
